Попит на кондитерські вироби прямо пропорційно залежить від доходів населення. Що більше грошей у покупців, то більше ласощів вони купують, а отже – виробники пропонують дедалі більше різноманітних смачних виробів, здобуваючи симпатії покупців.
Після кризи
Ринок продуктів харчування відрізняється від інших найбільшою стабільністю попиту (люди їдять завжди і від цієї „звички” не відмовляються). Споживачами ринку продуктових товарів є усі без винятку мешканці нашої планети. Проте ринок кондитерських виробів – дещо специфічний. Печиво та цукерки – ласощі, а не їжа, тож їх продажі залежать від купівельної спроможності населення.
Після розпаду Радянського Союзу почалася криза практично у всіх галузях української промисловості. Не оминула вона й ринку кондитерських виробів. Криза полягала у зниженні купівельної спроможності населення, невисокій якості та недостатньому асортименті вітчизняної продукції.
Точкою відліку нової кондитерської епохи можна вважати 1997 рік, коли після шестирічного занепаду галузі (1990–1996 рр.) вітчизняні виробники зрештою почали конкурентну боротьбу на ринку, а згодом відбулася концентрація ринку з витісненням дрібних виробників.
Коштом іноземних інвесторів розгорнули масштабну діяльність такі компанії, як ВАТ „Крафт Фудз Україна” (м. Тростянець Сумської обл.) та “Львівська кондитерська фабрика “Світоч” (м. Львів). На українських інвестиціях „піднімати” ринок почали кондитерська компанія “А.В.К.” (дві фабрики в Донецьку та по одній в Луганську та Мукачевому), концерн “Укрпромінвест” (Вінницька, Кременчуцька, Київська та Маріупольська кондитерські фабрики), а поряд із ними – власним коштом – ЗАТ “Одеса”, АТЗТ “Дніпропетровська кондитерська фабрика”, АТЗТ “Харківська бісквітна фабрика” та інші.
Після розпаду Радянського Союзу почалася криза практично у всіх галузях української промисловості. Не оминула вона й ринку кондитерських виробів. Криза полягала у зниженні купівельної спроможності населення, невисокій якості та недостатньому асортименті вітчизняної продукції.
Точкою відліку нової кондитерської епохи можна вважати 1997 рік, коли після шестирічного занепаду галузі (1990–1996 рр.) вітчизняні виробники зрештою почали конкурентну боротьбу на ринку, а згодом відбулася концентрація ринку з витісненням дрібних виробників.
Коштом іноземних інвесторів розгорнули масштабну діяльність такі компанії, як ВАТ „Крафт Фудз Україна” (м. Тростянець Сумської обл.) та “Львівська кондитерська фабрика “Світоч” (м. Львів). На українських інвестиціях „піднімати” ринок почали кондитерська компанія “А.В.К.” (дві фабрики в Донецьку та по одній в Луганську та Мукачевому), концерн “Укрпромінвест” (Вінницька, Кременчуцька, Київська та Маріупольська кондитерські фабрики), а поряд із ними – власним коштом – ЗАТ “Одеса”, АТЗТ “Дніпропетровська кондитерська фабрика”, АТЗТ “Харківська бісквітна фабрика” та інші.
Асортимент
На вузькість асортименту печива на прилавках супермаркетів тепер ніхто не скаржиться: різновидів стільки, що споживач не встигає скуштувати одну новинку, як з’являється інша.Генадій Сириця,
PR-менеджер ЗАТ "Житомирські ласощі"
PR-менеджер ЗАТ "Житомирські ласощі"
Залежно від застосовуваної сировини, технології виробництва й властивостей одержуваного продукту кондитерські вироби поділяються на 2 основні групи: а) цукристі (карамель, цукерки, шоколад та вироби на основі какао-порошку, мармеладні вироби, халва й інші східні солодощі, ірис, драже); б) борошняні (печиво, пряники, крекери, галети, здобне печиво, вафлі, торти, тістечка, кекси тощо).
Без ГМО
Нещодавно кондитерська компанія «КОНТІ» оприлюднила свою позицію і навіть провела конференцію, присвячену темі генетично модифікованих організмів (ГМО).
ГМО – це живий організм, генотип якого був штучно змінений за допомогою методів генної інженерії. Такі зміни, як правило, здійснюються з науковою або господарською метою.
Ось приклади з американської практики: аби помідори та полуниця були морозостійкими, їм прищеплюють гени північних риб; щоб худоба швидше набирала вагу, їй вводять змінений гормон росту (але при цьому в молоці з’являються гормони, що викликають рак); аби соя не боялася гербіцидів, їй вводять гени петунії та деяких бактерій і вірусів.
Тема ГМО з кожним роком стає дедалі актуальнішою не лише в наукових колах, а й серед звичайного населення. Вчені досі не можуть дійти єдиної думки щодо того, чи небезпечне вживання ГМО для здоров’я людини і як трансгени можуть впливати на майбутні покоління.
Водночас на світовому ринку спостерігається тенденція до збільшення попиту на екологічно чисті продукти: споживачі більше приділяють увагу своєму здоров’ю і не бажають ним ризикувати.
Щодо позиції «КОНТІ», то вона у цьому відношенні однозначна: поки біологічну нешкідливість генетично модифікованих організмів не буде повністю доведено, компанія не використовуватиме ГМО в своєму виробництві, аби не наражати на небезпеку здоров’я своїх споживачів.
Також «КОНТІ» вважає, що споживач задля власної безпеки має право отримати всю інформацію щодо складу продукту, який він придбав, його якості. І саме тому з червня 2008 року, не чекаючи врегулювання цього питання на законодавчому рівні, компанія прийняла рішення самостійно маркувати свою продукцію позначкою «Без ГМО».
ГМО – це живий організм, генотип якого був штучно змінений за допомогою методів генної інженерії. Такі зміни, як правило, здійснюються з науковою або господарською метою.Ось приклади з американської практики: аби помідори та полуниця були морозостійкими, їм прищеплюють гени північних риб; щоб худоба швидше набирала вагу, їй вводять змінений гормон росту (але при цьому в молоці з’являються гормони, що викликають рак); аби соя не боялася гербіцидів, їй вводять гени петунії та деяких бактерій і вірусів.
Тема ГМО з кожним роком стає дедалі актуальнішою не лише в наукових колах, а й серед звичайного населення. Вчені досі не можуть дійти єдиної думки щодо того, чи небезпечне вживання ГМО для здоров’я людини і як трансгени можуть впливати на майбутні покоління.
Водночас на світовому ринку спостерігається тенденція до збільшення попиту на екологічно чисті продукти: споживачі більше приділяють увагу своєму здоров’ю і не бажають ним ризикувати.
Щодо позиції «КОНТІ», то вона у цьому відношенні однозначна: поки біологічну нешкідливість генетично модифікованих організмів не буде повністю доведено, компанія не використовуватиме ГМО в своєму виробництві, аби не наражати на небезпеку здоров’я своїх споживачів.
Також «КОНТІ» вважає, що споживач задля власної безпеки має право отримати всю інформацію щодо складу продукту, який він придбав, його якості. І саме тому з червня 2008 року, не чекаючи врегулювання цього питання на законодавчому рівні, компанія прийняла рішення самостійно маркувати свою продукцію позначкою «Без ГМО».
Печиво голе, печиво одягнуте 
Серед асортименту борошняних кондитерських виробів, які зараз можна придбати у магазині, є як вагове, так і фасоване печиво. У супермаркетах вагове печиво розфасовують по 200–300 г і обгортають поліетиленовою плівкою. За даними „ПАККО”, співвідношення продажів фасованого й вагового печива у супермаркетах становить 30 та 70% відповідно. Проте частка продажів поступово зменшується на користь 
фасованої продукції – станом на 2006 рік вагова продукція займала 78%. У Москві (де темпи розвитку ринку вищі, ніж у нас) обсяг фасованої продукції вже зараз перевищує обсяг вагової. За допомогою упакування виробники досягають більшої впізнаваності своєї торговельної марки лояльність споживацької аудиторії до себе незважаючи на те, що наявність упакування та його якість позначаються на ціні продукції.
фасованої продукції – станом на 2006 рік вагова продукція займала 78%. У Москві (де темпи розвитку ринку вищі, ніж у нас) обсяг фасованої продукції вже зараз перевищує обсяг вагової. За допомогою упакування виробники досягають більшої впізнаваності своєї торговельної марки лояльність споживацької аудиторії до себе незважаючи на те, що наявність упакування та його якість позначаються на ціні продукції. 
Немає коментарів:
Дописати коментар